Супровід угоди про розподіл продукції (УРП) | Кейс Powerhouse

Супровід угоди про розподіл продукції (УРП) у нафтогазовому проєкті

  • 300+

    сторінок у фінальному пакеті документів

  • 3ділянки

    охоплено угодою про розподіл продукції

  • 2угоди

    УРП та угода між інвесторами (JOA)

  • ~$130млн

    мінімальні інвестиційні зобов'язання

Контекст

Стан на момент початку роботи

Угода про розподіл продукції (УРП) — це довгостроковий договір між державою та інвестором, за яким держава надає право розробляти родовище, а інвестор фінансує роботи за власний рахунок і на власний ризик. Натомість інвестор отримує частину видобутої продукції на стабільних, незмінних протягом усього строку угоди умовах, а також передбачені законом пільги. Дохід від видобутої продукції в першу чергу іде на компенсацію понесених інвестором витрат, а решту (прибуток) сторони розподіяють між собою у заздалегідь узгоджених пропорціях. В даному випадку, нафтогазове підприємство разом з іноземним співінвестором за результатами конкурсу отримало право на укладення угоди про розподіл продукції (УРП) щодо трьох ділянок надр. Постала необхідність в оперативному укладенні відповідної угоди з державою та побудови всієї договірної і облікової архітектури майбутнього проєкту.

Складність полягала в тому, що законодавство визначало рамки для таких угод лише загально: більшість практичних механізмів (розподіл продукції, звітність, облік витрат, взаємодія між інвесторами) потрібно було опрацьовувати фактично з нуля. При цьому угода мала справедливо врахувати інтереси і права всіх сторін — держави та обох інвесторів — і водночас відповідати специфіці роботи в межах режиму УРП. Команда забезпечила повний супровід підготовки угоди — від опрацювання базового проєкту до участі в погодженні умов із державою на етапі до підписання.

Деталі проєкту
Галузь
Нафтогазова
Напрямок
Супровід / структурування угод
Предмет роботи
Супровід підготовки УРП
Сторони угоди
Держава і 2 інвестори
Обсяг угоди
3 ділянки надр

Проблема

Складна угода за відсутності готових галузевих стандартів

Режим УРП в Україні врегульований лише рамково, а практики укладення таких угод обмаль. Це означало, що ключові механізми угоди неможливо було взяти з готового шаблону — їх треба було проєктувати з нуля, узгоджуючи інтереси держави та двох інвесторів і зберігаючи економічну привабливість проєкту. Помилки на цьому етапі створювали б ризики на весь довготривалий термін дії угоди.

  • Рамкове регулювання без деталізації

    Законодавство визначає загальні засади щодо УРП, але не деталізує більшість практичних механізмів (розподіл продукції, звітність, облік, взаємодію сторін), які потрібно було опрацьовувати з нуля.

  • Ризики в типовому драфті угоди

    Базовий (типовий) драфт угоди містив положення, здатні створити негативні юридичні та податкові наслідки для інвесторів — ці ризики потрібно було виявити та усунути до підписання.

  • Відсутність механізму розподілу доходів

    Не було готової моделі розподілу продукції та доходів між державою та інвесторами, яка б ураховувала всі особливості компенсації витрат інвесторів на розробку ділянок.

  • Відсутність системи звітності та обліку

    Режим УРП вимагає окремої звітності й обліку, відмінних від звичайних, — жодних готових шаблонів під специфіку проєкту не існувало.

  • Неврегульовані відносини між інвесторами

    Спільна робота двох інвесторів у межах однієї угоди потребувала окремого договору (про спільну операційну діяльність), який чітко розмежовував би ролі, зокрема статус оператора, а також права, витрати та відповідальність сторін.

  • Ризик недоотримання законодавчих пільг

    Для учасників УРП законодавство передбачає низку пільг (в тому числі податкових). Однак без коректної структури угоди й обліку інвестори могли б не скористатися ними в повному обсязі.

Як була ідентифікована проблема

Обсяг і структуру завдань визначено за результатами глибокого аналізу базового проєкту угоди та застосовного законодавства про УРП. Аналіз охопив кілька напрямків: юридичний і податковий (виявлення положень типового проєкту, що створюють ризики для інвесторів); економічний (моделювання розподілу продукції та доходів між державою та інвесторами з урахуванням компенсації витрат на розробку); обліково-звітний (визначення вимог до окремого обліку та звітності в межах режиму УРП); та відносини між інвесторами (розмежування ролей, прав і зобов’язань сторін, зокрема статусу оператора). Саме цей аналіз став основою для розробки повного пакета документів угоди.

Алгоритм рішення

На основі проведеного аналізу команда опрацювала і підготувала повний пакет документів угоди — від вивірених умов основної угоди з державою до договору між інвесторами, а також системи обліку і звітності. Нижче — ключові складові виконаної роботи.

Ключові складові виконаної роботи

  • Виявлення та усунення ризиків у проєкті угоди

    У базовому проєкті угоди виявлено положення, що могли створити негативні юридичні та податкові наслідки для інвесторів. Ці ризики опрацьовано та усунуто з фінальної редакції.

  • Механізм розподілу доходів

    Розроблено з нуля механізм розподілу продукції та доходів від реалізації вуглеводнів між державою та інвесторами — з урахуванням першочергової компенсації інвесторам витрат на розробку (компенсаційна та прибуткова продукція).

  • Забезпечення доступу до законодавчих пільг

    Структуру угоди й обліку побудовано таким чином, щоб інвестори могли повною мірою скористатися пільгами, передбаченими законодавством для учасників УРП.

  • Пакет шаблонів звітності

    Розроблено з нуля повний пакет шаблонів звітності в межах режиму УРП — під специфіку проєкту та вимог до взаємодії з державою.

  • Порядок обліку

    Сформовано порядок обліку в межах УРП, що враховує особливості режиму (зокрема облік витрат, які підлягають компенсації інвесторам).

  • Опрацювання договору між інвесторами

    Опрацьовано проєкту договору про спільну операційну діяльність (JOA) між двома інвесторами УРП — форми, що регулює їхню спільну роботу над проєктом.

  • Врегулювання інтересів сторін

    У межах JOA розмежовано ролі, права, витрати та відповідальність інвесторів, зокрема визначено статус оператора — сторони, що веде операційну діяльність за проєктом.

  • Фінансова модель угоди

    Побудовано фінансову модель, що обґрунтовує механізм розподілу доходів між державою та інвесторами і підтверджує економічну збалансованість угоди для всіх сторін.

Результат виконаної роботи

Результати

Результатом роботи став повний, юридично та економічно вивірений пакет документів угоди про розподіл продукції — готовий до укладення з державою. Команда забезпечила його супровід до етапу погодження умов із державою перед підписанням.

Стан до залучення команди
  • Типовий проєкт угоди з прихованими ризиками

  • Відсутній механізм розподілу доходів

  • Неврегульовані відносини між інвесторами

  • Відсутній порядок обліку і шаблони звітності під УРП

Стан після виконаної роботи
  • Вивірена угода без юридичних і податкових ризиків для інвесторів

  • Економічно обґрунтований механізм розподілу продукції та доходів

  • Договір між інвесторами (JOA) з чітким розподілом прав, обов'язків і ролей

  • Розроблений порядок обліку та повний пакет шаблонів звітності для УРП